При розірванні шлюбу в більшості випадків суміжним питанням буде поділ майна подружжя. І загальновідомим правилом в цьому випадку є спільність майна, придбаного подружжям під час шлюбу. Але, як відомо, в кожного правила є свої винятки.
Законодавець в статті 57 Сімейного кодексу України встановлює, що особистою приватною власністю одного з подружжя, навіть якщо воно придбане в період шлюбу є наступне майно:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
6) речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
7) премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
8) кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
9) виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров’я;
10) тощо.
Аналізуючи цей перелік, можна побачити пункт про приватизоване майно одним із подружжя. За умови набуття нерухомого майна таким шляхом під час шлюбу, воно все одно вважатиметься особистою приватною власністю. Але чи завжди так було?
В історії змін, які були внесені до Сімейного кодексу України з моменту його прийняття, був проміжок часу, коли дане правило не діяло. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року № № 2913-VІ (набрання чинності – 08 лютого 2011 року), норму статті 61 Сімейного кодексу України було доповнено частиною п’ятою, яка мала наступний зміст:
«5. Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним з подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації».
Ця норма діяла трохи більше року (1 рік 4 місяці). З 13 червня 2012 року, тобто з моменту набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» від 17 травня 2012 року № 4766-VІ, вищезазначену частину було виключено зі ст. 61 Сімейного кодексу України. Натомість Сімейний кодекс України було доповнено пунктом 4 в частині 1 статті 57, відповідно до якого:
«1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
4)житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», є особистою приватною власністю дружини, чоловіка».
Таким чином, якщо під час шлюбу одним із подружжя було приватизовано майно в період з 08 лютого 2011 року по 13 червня 2012 року, то таке майно буде вважатись спільною сумісною власністю подружжя (з усіма відповідними наслідками). Наприклад, відчужувати таке майно можна лише за згодою іншого з подружжя. У випадку поділу майна подружжям, приватизоване в той час майно буде ділитись як спільно набуте під час шлюбу.
