В даному питанні для Ліга Закон (№12, 09 квітня 2020) розбиралась адвокат, керуючий партнер АО «В. І. Партнерс »Вікторія Косицька.
Що таке пандемія та чому про неї так багато говорять?
По-перше, хочеться зазначити, що, попри скептицизм, критику та невдоволення багатьох людей в Україні, пандемія (епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання одночасно в багатьох країнах світу, у цьому випадку мова про коронавірусну хворобу COVID-19) вже є, це підтверджений факт і вона вже вплинула на все суспільство загалом та економіку кожної країни окремо. Зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 11 березня 2020 р. оголосила епідемію COVID-19 пандемією.
По-друге, треба зазначити, що ця пандемія (як і будь-які інші кризи / пандемії в минулому) закінчиться, тож уже сьогодні кожен має розпочати розробляти план антикризових дій для свого бізнесу. Частина бізнесу вже перейшла до роботи онлайн, і такий бізнес на цей час зазнає найменших втрат. Проте, як бути з бізнесом, який працює в офлайн-площині? Так, авіаперевізники й туроператори належать саме до категорії бізнесу офлайн. Незважаючи на те що сьогодні, в еру технологій і діджиталізації, ми всі маємо можливість відкрити сайт та одним кліком придбати квиток або тур, наука ще не дійшла до телепортації людей і, щоб використати такі авіаквитки або тур, потрібно прибути в аеропорт і полетіти до обраних міста, країни або континенту й отримати придбані туристичні та інші послуги.
То що ж тоді буде з авіаперевізниками та туроператорами після пандемії? Адже в кризові часи витрати зменшуються набагато повільніше, аніж дохід і прибуток.
Авіакомпанії належать до великого бізнесу. Не всі авіакомпанії мають багато літаків, але всі без винятку мають утримувати й обслуговувати свій “авіапарк”.
А якщо ти велика авіакомпанія, ти зобов’язана сплачувати податки, заробітну плату, забезпечити місце стоянки для літаків, надати відповіді (або повернути кошти) пасажирам, рейси яких за вже придбаними квитками було скасовано через заборону на перельоти. Отже, у разі заборони на авіасполучення будь-яка авіакомпанія вже через 1-2 місяці з прибуткової може стати збитковою. Так, одночасно було скасовано рейси до Європи (найпопулярніших напрямків для бізнес-поїздок і самостійних туристичних подорожей), до Туреччини та Єгипту (найбільш популярні напрямки для морського виду відпочинку) і до інших країн і континентів; більшість літаків стала на землі, але залишилися актуальними їх догляд і утримання відповідно до технічних вимог. Багато рейсів іноземних авіаперевізників (якими залюбки користувались українці) також скасовано, що вдарило по кишенях пасажирів. Зазвичай, під кінець березня пасажири починають бронювання на період Пасхи, травневих свят і навіть літнього відпочинку (чого в цьому році вже не відбулось). Отже, зупинення роботи й відтік пасажиропотоку.
Одночасно слід зазначити, що після 17 березня 2020 р. деякі українські авіаперевізники здійснюють спеціальні рейси (вартість квитків і розклад рейсів можливо подивитися на сайтах авіакомпаній МАУ та Sky Up) задля евакуації українських громадян з інших країн світу. Чи є рентабельною визначена вартість авіаквитків (ураховуючи попит сьогодні й той факт, що не всі громадяни досі повернулися додому з подорожей), мабуть, знають лише самі авіакомпанії.
Деякі авіакомпанії вже встановили порядок повернення коштів за придбані авіаквитки на дати дії режиму карантину та скасування польотів. Такими компаніями є МАУ, Sky Up, Windrose та ін.
Протягом 2017 – 2019 років, за даними ДП обслуговування повітряного руху України, авіарух над Україною тільки зростав, якщо порівнювати з кожним попереднім роком (2017 рік — +18,5%, 2018 рік +18,5%, 2019 рік +11,5%) http://uksatse.ua/index.php?act=Part&CODE=229 . Що покаже статистика 2020 року, ще невідомо.
І якщо у великих авіакомпаній є шанси пережити кризу та, можливо, отримати допомогу від держави, то маленькі залишаться поза увагою держави і громадян (за винятком тих, хто буде звертатися з вимогою про повернення коштів за вже придбані квитки на скасовані в подальшому авіарейси).
Чи замислювався хтось, скільки авіаперевізників на поточну дату в Україні має сертифікат експлуатанта? Набагато більше, ніж ви думаєте. Так, з повним переліком авіакомпаній, які мають відповідний сертифікат, можна ознайомитися на офіційному сайті Державної авіаційної служби України. А ось скільки з них залишаться на ринку та зможуть продовжити здійснювати авіасполучення, покаже лише час.
Важливо! Зверніть, будь ласка, увагу на відміннсть термінів “туроператор” та “тураегнт”. У ЗУ “Про туризм” визначено, що туристичні оператори (туроператори) – це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг та які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Турагентом за визначенням цього ж Закону є юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність із реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Тобто кожен турист, який придбав туристичну послугу в офісі турагента (або в режимі онлайн) і здійснив розрахунки з туроператором через турагента, відповідно до чинного законодавства України має для вирішення всіх питань (анулювання, зміна умов і строків бронювання туру, повернення коштів за ненадання туристичних послуг та ін.) звертатися саме до туроператора (через або за допомогою турагента).
Права й обов’язки туроператора перед турагентами та перед туристами регламентуються двома договорами:
- агентським – укладають між туроператором і турагентом;
- договором, укладеним між туристом і туроператором (підпис на такому договорі ставить турагент, і турагент є посередником / комісіонером).
Отже, якщо туристичну послугу не було надано (у нашому випадку через оголошену пандемію), то всі споживачі туристичних послуг одночасно й масово звертаються з претензіями саме до туроператорів.
Водночас туроператор (на момент отримання претензії / вимоги) уже розрахувався (повністю або частково) з готелями, авіаперевізниками, іншими контрагентами. Тобто туроператор має заздалегідь оплатити певну кількість номерів в готелях, певну кількість авіаквитків, забезпечити туриста послугами трансферу тощо.
Отже, є ризик неповернення коштів від готелю з одночасною необхідністю виплатити кошти туристу, який не отримав туристичних послуг. Зазвичай у разі одночасних масових звернень із претензіями банківська гарантія може не покрити всіх витрат туроператора.
На поточну дату туристів, які потенційно можуть звернутись (або вже звернулись) до туроператорів із вимогою анулювання / скасування туру (або про його заміну) через пандемію, можна поділити на три категорії:
- ті, хто вилетів за межі України до 17 березня та мав повернутися після 17 березня (можливо, навіть зазнав ще й додаткових витрат для придбання додаткових авіаквитків для повернення);
- ті, хто не отримав жодних туристичних послуг, проте їх оплатив (усі тури, призначені в період після 17 березня; але деякі туроператори скасували тури задля захисту прав і безпеки туристів кількома днями раніше вказаної дати);
- ті, хто здійснив раннє бронювання турів і через зміну особистих планів та фінансових можливостей, спричинених пандемією, упровадженням карантину та інших заходів боротьби з коронавірусом, має на меті скасувати бронювання й повернути свої кошти.
Додаємо до цього “набору” тих туристів, хто мав на меті придбати тури для сезонного літнього відпочинку й не встиг (а це вже неотриманий, проте запланований прибуток туроператора). Тобто на тлі масового відтоку туристів і фактичного зупинення роботи (переведення бізнесу на дистанційну роботу) у туроператорів є маса заявок про виплату коштів, які підлягають терміновому розгляду та здебільшого задоволенню.
Отже, вбачаємо, що туристична сфера одна з перших зазнала економічного удару внаслідок пандемії. І така тенденція проявляється в усьому світі.
З дати оголошення пандемії (11 березня 2020 р.) і перших жорстких кроків в Україні щодо впровадження заходів із протидії поширенню коронавірусу (17 березня 2020 р.) минуло немало часу, тож можна побачити перші антикризові та (що важливо!) клієнтоорієнтовані кроки авіаперевізників і туроператорів:
- повернення коштів за невикористані оплачені авіаквитки;
- здійснення незапланованих спеціальних (додаткових) рейсів для евакуації наших співгромадян;
- пропозиції та можливість заміни одних туристичних послуг на інші;
- тощо.
Залишається багато невирішених питань і нарікань із боку турагентів і туристів (наприклад, анулювання турів із штрафами без підтвердження фактично зроблених витрат із боку туроператорів та ін.). А втім, сподіватимемось, що це лише “перевантаження на роботі” й усі питання буде вирішено за згодою та в інтересах всіх учасників правовідносин.
На цей час дуже важко спрогнозувати, хто з авіаперевізників і туроператорів зможе продовжити ефективно та якісно працювати після пандемії. Колосальних втрат зазнають усі без винятку, проте хто саме залишиться платоспроможним і працездатним – невідомо. Адже одночасно всі великі (і маленькі) компанії стануть збитковими, деякі потребуватимуть фінансової допомоги, деякі не в змозі будуть виконати своїх зобов’язань ані перед працівниками, ані перед зовнішніми кредиторами.
Багато чинників впливають на фінансові та інші показники українських авіаперевізників і туроператорів. Їх умовно можна поділити на внутрішні (залежатимуть від ситуації всередині країни) і зовнішні (залежатимуть від сукупності обставин і подій, які відбуваються по всьому світі).
Внутрішні чинники:
- внутрішній механізм роботи компанії (центральні офіси компаній зазвичай мають великий штат працівників, яких необхідно або утримувати в період карантину, або відправити в безоплатні відпустки, або взагалі вимушено скоротити чисельність штату. Тож, чи зможуть особи, які залишилися працювати дистанційно чи в офісі забезпечити всі потреби компанії та своєчасно відреагувати на звернення споживачів?);
- масові одночасні звернення споживачів (туристів і пасажирів) до авіакомпаній / туроператорів із вимогою анулювати оплачений квиток / тур і повернути кошти через закриття кордонів, унеможливлення здійснення подорожей і, як наслідок, неможливість виконання авіаперевізниками та туроператорами своїх зобов’язань за договорами з надання відповідних послуг;
- платоспроможність фінансових установ, які видали банківські гарантії туроператорам, у разі звернення туроператора за відповідною послугою (здоров’я банківського сектору також прямо впливає на наслідки виходу на ринок після пандемії; крім того, є ризик одночасного звернення багатьох осіб із вимогою скористатися банківською гарантією);
- державна підтримка національних туроператорів й авіаперевізників або її відсутність (світовий досвід інших країн демонструє необхідність плідної співпраці держави та бізнесу – скажімо, надання пільг державою, у деяких випадках державна допомога; але, чи у змозі наша держава підтримати бізнес, коли Україна вже котрий рік поспіль сама отримує допомогу від МВФ? Наприклад, депутат Євген Шевченко 20 березня заявив у ЗМІ про те, що Міжнародний валютний фонд виділить Україні 5 млрд дол. безповоротної допомоги на боротьбу з коронавірусом);
- й обов’язково (мабуть, найголовніший чинник) платоспроможність споживачів (туристів і пасажирів) після закінчення карантину та зняття всіх обмежень (багато людей пішли у безоплатні відпустки, хтось залишився без роботи, хтось сам належить до сектору малого та середнього бізнесу й зазнав значних збитків за час пандемії. Тож, чи вистачить у людей коштів та чи справді відновиться попит на туристичні та авіапослуги в післякарантинний період, ніхто поки достеменно не знає; довіра людей зменшилась, послуги раннього бронювання навіть для платоспроможних осіб стануть непотрібними – усі раціональніше (обережніше) використовуватимуть наявні в них кошти).
Зовнішні чинники:
- відкриття кордонів інших країн (у той час, коли частина країн вже оголосила про закінчення запроваджених заходів щодо протидії поширення вірусу COVID-19, деякі країни лише почали впроваджувати такі заходи, тобто під час відкриття кордонів в одних країнах в інших авіасполучення будуть ще під забороною; однак цінною може бути інформація про такі заходи в поточному часі, яку надає на цей час МЗС на своєму офіційному сайті https://mfa.gov.ua/news/operativna-informaciya-shchodo-zahodiv-yaki-vzhivayutsya-inozemnimi-krayinami-z-protidiyi-rozpovsyudzhennyu-covid-19;
- робота загальної інфраструктури як одного цілісного організму (готелі; наземні перевізники, які надають послуги трансферу; таксі, громадський транспорт для переміщення та можливості тимчасового проживання людей усередині країни тимчасового перебування; наявність / відсутність відкритих супермаркетів, розважальних і торговельних комплексів (адже туризм полягає не лише в проведенні дозвілля на території готелю, а й в отриманні цілого комплексу додаткових послуг: шопінг, розваги, екскурсії тощо); відкриття / закриття публічних місць (парків, музеїв, виставкових центрів, кінотеатрів, концертних майданчиків, стадіонів тощо));
- коливання курсів валют і нестабільність курсу національної валюти щодо іноземних валют (усім відомо, що під час формування цін на тури або на авіаквитки компанії, зокрема, прив’язуються до курсу валют, адже вони розраховуються з постачальниками послуг і товарів, як-от паливо або оплата
/ бронювання готелю, в іноземній валюті);
- просідання / закриття бізнесів (від малих до великих компаній) по всьому світу, у всіх сферах;
- сезонність вірусу, який на сьогодні “розгулює” всіма країнами світу (досі науковці та лікарі не надали жодного обґрунтованого висновку про те, чи закінчиться пандемія та знизиться ризик захворювання на COVID-19 із настанням тепла та зміною сезону (раніше заявляли про те, що вірус гине за високих температур, однак уже є випадки зараження вірусом на територіях “теплих” країн, зокрема в одній із популярних для українських туристів – Єгипті); достеменно невідомо й те, чи має вірус сезонний характер);
- момент завершення пандемії та крапка для відліку часу на відновлення нормальної роботи компаніями (уже 03.2020 тільки в Україні було оголошено про продовження карантину й заборону на польоти до 24 квітня 2020 р., і немає жодних гарантій, що цей термін не буде продовжено знов; незрозуміло, як швидко відновиться попит на авіаквитки / міжнародні перевезення та, тим паче, на придбання туристичних послуг; якщо впроваджені заходи з боротьби з пандемією буде продовжено в часі й туроператори з авіаперевізниками вимушено пропустять літній туристичний пік, їх чекатиме фінансова криза й у ІІІ кварталі 2020 р. (криза у ІІ кварталі 2020 р. вже почалась і фактично в самому розпалі).
Далі дамо короткі відповіді на найчастіші запитання пасажирів і туристів.
До кого звертатись із претензією (позовом) у разі неповернення коштів споживачу послуг?
З питань туристичних послуг – до туроператорів (відповідачем у справі буде туроператор; турагента можна залучити до участі у справі, але він не нестиме відповідальності, адже посередницькі послуги було надано в повному обсязі, що підтверджує, зокрема, факт придбання / оплати туру) через або за допомогою турагента.
З питань авіаквитків – до авіаперевізника (й обов’язково своєчасно зверніться до страхової компанії, якщо під час бронювання квитка ви придбали страховку від невильоту).
Якщо компанія збанкрутує, як я поверну свої кошти?
Як відслідковувати, чи не потрапила авіакомпанія або туроператор, з якими ви ще не закінчили вирішення всіх спірних питань, до списку підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство? Ви маєте можливість самостійно відслідкувати інформацію на офіційному сайті Вищого господарського суду України http://www.arbitr.gov.ua/pages/157. На звернення до суду із заявою про задоволення ваших вимог у рамках справи про банкрутство (із конкурсними кредиторськими вимогами) у вас є 30 днів, а отже ще менше часу залишається для звернення до юристів / адвокатів.
Пандемія – це форс-мажор? Чи поверну я свої кошти, якщо послуги не було надано через оголошення пандемії?
Відповідно до ЗУ “Про торгово-промислові палати в Україні”: “…форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо),
…а саме: …введення комендантської години… карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, …тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, …а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія… тощо…”.
Тобто сама пандемія (карантин, обмеження авіасполучень та іншого виду транспорту тощо) є обставинами непереборної сили. Якщо туроператор або авіакомпанія посилаються на форс-мажор як на причину невиконання зобов’язань, до такої відповіді має бути надано документ, виданий ТПП України про засвідчення факту форс-мажору. Водночас туроператор / авіаперевізник не звільнені від виконання зобов’язань, а звільнені від відповідальності за їх невиконання (унеможливлення стягнення штрафних і застосування інших санкцій).
Наостанок
В авіаперевізників ще залишається надія на те, що бізнес запрацює (хоч і повільніше, ніж раніше) після пандемії, тому що знов знадобляться міжнародні авіаперевезення для відвідування пасажирами родичів, проведення міжнародних виставок і конференцій, доставляння делегацій, організації міжнародних спортивних змагань тощо. Проте надії на те, що туристи будуть готові до негайної подорожі вже наступного дня після зняття всіх обмежень і заборон й одразу ринуться купувати запропоновані туроператорами послуги, майже немає. Усі ми передусім люди, і наше основне завдання – піклуватися про свою сім’ю. Вихід із кризи та подорожі задля відпочинку й задоволення можливі лише тоді, коли вдома затишно та гарно, а всі здорові та ситі.
Здоров’я нам усім!
09.04.2020
