You are currently viewing Collection of alimony for the past time

Collection of alimony for the past time

  • Post comments:0 Comments

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття закріплений як в Сімейному кодексі (ст.180), так і в головному законі України – Конституції (ст. 51). Сюди ж відноситься і «священний» обов`язок сплачувати аліменти – одна із складових фінансового питання в цій сфері.

Але не всі батьки мають бажання сплачувати аліментні платежі. Деякі з них всіляко намагаються приховати свої доходи. Це може стати підставою для стягнення аліментів за минулий час.

Частина 2 статті 191 Сімейного кодексу України зазначає:

«Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років».

Якщо, наприклад, один із батьків через деякий час дізнається про додаткові джерела доходів платника аліментів (про які не знає виконавець), то не все ще втрачено. Це підстава для перегляду судом розміру аліментів та стягнення заборгованості.

Цікавим питанням є стягнення аліментів у випадку визнання батьківства. Разом з цим варто сказати про можливість застосування санкції за несплату аліментних платежів.

Всі ці ситуації – об`єкти досліджень Верховного суду. Тому, розглянемо питання стягнення аліментів за минулий час в контексті деяких цікавих справ із судової практики за 2023-2024 роки.

Стягнення аліментів за минулий час в разі визнання батьківства в судовому порядку

Народження дитини у фактичних шлюбних відносинах має певний ризик – біологічний батько може не визнати дитину. Це має ряд негативних наслідків, в тому числі і щодо сплати аліментів. Звісно, що аліменти можна стягнути в разі визнання батьківства в примусовому порядку. Але тут є свої нюанси.

Верховний суд у справі №369/9386/17 сказав наступне:

«стягнення аліментів на утримання дитини повинно відбуватись з моменту визнання особи батьком дитини, тобто з моменту ухвалення судом рішення, оскільки відомості про батька у свідоцтві про народження дитини записані зі слів позивача, а ОСОБА_2 не визнавав себе батьком неповнолітньої дитини».

Тобто, в разі визнання батьківства в судовому порядку аліменти можна стягнути лише з моменту набрання сили рішенням, яким визнано батьківство. Це спричиняє неможливість стягнення аліментів за минулий час чи хоча б з дати звернення до суду (загальне правило щодо початку стягнення аліментів) в силу наявності спірної ситуації між батьком та дитиною.

Приховання доходу, отриманого ФОП

За рішенням суду аліменти можуть присуджуватися у частці від доходу матері/батька або у твердій грошовій сумі. З твердою грошовою сумою тут все зрозуміло – це чітко визначена сума коштів. Та якщо ми кажемо про частку від доходу, то тут важливо враховувати весь дохід особи, оскільки це не тільки заробітна плата.

Так, в постанові Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі №761/43598/21 звертається увага на те, що поняття «заробітку» включає в себе також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Тому, якщо інший із батьків дізнається про те, що платник аліментів раніше отримував дохід як ФОП, однак цей дохід не був врахований, це свідчить про наявність заборгованості зі сплати аліментів враховуючи отримані доходи від підприємницької діяльності за мінусом сплачених ним податків.

При цьому, факт наявності витрат у валовому доході платнику аліментів необхідно підтверджувати доказами, щоб мати можливість зменшити розмір його доходів у спірний період.

Важливим фактором тут виступає вина платника аліментів, адже ним було приховано дохід. Наявність вини є одним із обов`язкових елементів для стягнення аліментів за минулий час.

Ще однією важливою дією є відкриття виконавчого провадження, що свідчило про намагання матері стягнути щомісячні платежі на утримання дитини. Саме ці ознаки є підставами для застосування норми, передбаченої частиною 2 статті 191 Сімейного кодексу України.

Таким чином, дохід від підприємницької діяльності ФОП, про який було невідомо, є підставою для стягнення аліментів за минулий період. 

Стягнення аліментів за час проживання однією сім`єю після розірвання шлюбу

Уявімо ситуацію. Пара уклала шлюб, в якому народилась дитина. Через деякий час подружжя розлучилось і мати дитини в судовому порядку стягнула аліменти на дитину. Ще через деякий час пара знову почала проживати разом як повноцінна сім`я, але без реєстрації шлюбу. З моменту проживання разом батько перестав сплачувати аліментні платежі за виконавчим провадженням, оскільки і так фактично фінансово забезпечував жінку та дитину. Через 5 років проживання разом пара знову розходиться і мати дитини знову звертається з виконавчим листом для стягнення аліментів, але за період, коли вони проживали разом без реєстрації шлюбу. Батьку дитини нарахувують заборгованість зі сплати аліментів за ці 5 років. Не погоджуючись із боргом, батько звертається до суду із вимогою про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Справа дійшла до Верховного суду (справа №519/970/21), який став на бік батька. Проживання разом і не пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення аліментів суд визнав істотною умовою для звільнення від сплати аліментів за минулий час. Оскільки батько дитини (платник аліментів) проживав разом з матір`ю та дитиною, яку вони разом утримували, він фактично добровільно виконував рішення суду про стягнення аліментів, на що матір дитини погоджувалася тривалий час. Важливим фактом стало те, що мати не надала суду докази щодо отримання будь-яких доходів, у тому числі заробітної плати, які б давали їй можливість самостійно утримувати дитину.

Важливим моментом в цій справі стало доведення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Цей факт дозволив стверджувати, що саме батько фінансово утримував сім`ю під час спільного проживання, оскільки відсутні були докази витрат коштів матері на утримання дитини.  

Сімейний кодекс не встановлює вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Тому, кожна така ситуація вирішується вже на розсуд суду.

Додатково до теми цієї статті хочемо привести як приклад ситуацію, коли аліменти довго не сплачуються. Це є порушенням прав дитини, які можна захистити і досить таки ефективно шляхом застосування покарання за несплачені за минулий час кошти.

Законодавець, розуміючи, що є категорія батьків, які тільки накопичують борги по аліментам, передбачив спеціальну норму-покарання. Мова йде про частину 1 статті 196 Сімейного кодексу України, а саме:

«у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

По факту, стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів, та є ефективним способом в боротьбі з батьками-боржниками.

У справах про стягнення аліментів, дата, з якої присуджується стягнення аліментів – дата звернення до суду із позовною заявою або заявою про видачу судового наказу. Але якщо мова йде про відповідальність за несплату аліментів, тобто стягнення пені за їх несплату або невчасну сплату, то тут застосовується зовсім інше правило. Момент, з якого можна починати нараховувати пеню – з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати.

Наприклад, батько мав сплатити аліменти в березні, але сплатив їх тільки аж в грудні того ж року. В такому разі пеня буде нараховуватись з 1 квітня до дня сплати. Як приклад – постанова Верховного суду від 18 січня 2023 року у справі №161/5211/22. В цій постанові також детально описані правила розрахунку неустойки.

Таким чином, аліменти за минулий час можливо стягнути, але важливо ефективно оцінити таку можливість та правильно підготувати доказову базу.

З цим питанням можуть допомогти адвокати АО «V.I.Partners», які мають 15+ річний досвід у вирішенні сімейних спорів.

Цікаві статті на тему аліментів:

Leave a Reply