Фрілансер. Плюси, мінуси, хто які ризики несе.

Сьогодні в Україні зростає число українців які відмовляються працювати на «дядю» в офісі та переходять працювати на віддалену роботу на дому в категорію «фрілансерів».

Так чи інакше, фріланс стає все більш популярним, оскільки має свої переваги. Але не варто забувати, що тут теж існують свої складності, одна з яких – легальність такого заробітку.

Причин, чому працівник погоджується працювати саме фрілансером дуже багато, починаючи від не достатку вільного часу і самостійного управління своїм графіком до небажання віддавати і платити податки за виконану роботу. Цей список «причин» можливо ще писати і писати, у кожної людини свої підстави працювати «фрілансером».

Якщо фрілансер працює без укладеного договору:

  • Фізична особа яка отримує дохід, зобов’язана платити 18% податку на доходи фізичних осіб (якщо фрілансер буде спійманий на несплаті податків, він буде змушений компенсувати 18% несплаченого своєчасно податку роботодавцю);
  • Нестабільний заробіток;
  • Фрілансер не зможе довести своє джерело доходу, тобто, з великою ймовірністю не зможе відкрити банківський рахунок в країні ЄС, отримати візу або дозвіл на проживання;
  • Фрілансер не зможе отримати позику або кредит, знову-таки, через відсутність офіційного джерела доходу.

Крім того, фрілансерів, навряд чи можна назвати зразковими турагентами. У них зазвичай немає офіційних договорів з туроператорами, як фізична особа він не може забезпечити юридичного захисту своїм туристам і взяти на себе відповідальність і ризики, якщо щось піде не так.

Чому люди обирають роботу фрілансерами:

  • Відсутність встановленого графіку роботи;
  • Відсутність контролю від власника;
  • Додатковий або основний заробіток;
  • Більш вигідні умови співпраці з турагентом;
  • Більші проценти від приведеного туриста.

Для роботодавців існують свої вигоди залучення фрілансерів, а саме:

  • Багато фрілансерів, як правило, є професіоналами своєї справи з немалою клієнтською базою. Багато з них уже чимало попрацювали в організаціях і мають значний досвід і навички, які дозволяють їм вже працювати на себе і отримувати при цьому високий дохід;
  • Більшість фрілансерів – це люди стійкі, відповідальні і здатні самостійно приймати рішення;
  • Відсутність конфліктів в колективі, інтриг або нездорової конкуренції;
  • Відсутність офіційно оформленого працівника дає можливість не сплачувати за нього податки, не подавати звітність;
  • Скорочення витрат пов’язаних з обладнанням робочих місць, орендою додаткових площ і т.д

З огляду на вказані плюси Турагенти дуже охотно йдуть на співпрацю з фралансерами, адже це додатковий заробіток не тільки для фрілансера, а й для турагента.  

Однак, є не тільки плюси і чому варто знати про всі ризики співпраці із неоформленими фізичними особами.

Мінуси роботи з фрілансером для роботодавців полягають в наступному:

  • Штраф у розмірі 141 690,00 грн. за неоформленого працівника;
  • У разі виявлення неоформленого працівника, турагент повинен сплатити всі несплачені податки (ЄСВ, ПДФО, ВС);
  • За несплату/не своєчасну оплаті ЄСВ за неоформленого працівника штраф у розмірі 20% від неоплачених сум та за кожний день несплати пеня у розмірі 0,1% від суми;
  • За не подачу звітності 1-ДФ вперше штраф 510грн., усі подальші – 1020грн;
  • За не подачу звітності по ЄСВ штраф 170грн. за кожен місяць;
  • Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків у значних розмірах (51000грн.) у розмірі від 51000грн. до 85000грн.

Сьогодні дуже гостро стало питання, як перевести фрілансера працювати офіційно, сплачувати податки, не порушувати законодавства.

Перш за все між фрілансером та турагентом повинен бути укладений договір, як  запорука захисту зусиль, часу та грошей.

Пропонуємо наступні шляхи переведення робити фрілансера в офіційні відносини, закріплені договором або законом.

Почнемо з трудового договору. Цей вид трудових відносин є таким, що передбачений Кодексом законів про правцю, має гарантії для працівника, та обов’язки для власника бізнеса.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із статтею 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Разом з цим роботодавець (власник або уповноважений ним орган) при укладанні трудового договору повинен проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце (стаття 29 Кодексу законів про працю України).

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

При цьому, у вказаному договорі повинні бути відображені усі необхідні умови праці відповідно до трудового законодавства. Наприклад, якщо фізична особа буде виконувати роботу у себе вдома, необхідно:

– встановлення часу, в який працівник буде перебувати у режимі он-лайн,

– документальне оформлення перевірки місця праці працівника стосовно техніки безпеки, протипожежної техніки відповідно до норм Закону України «Про охорону праці» (розташування розеток, заземлення та інше. Можливий огляд засобами скайпу);

– вид роботи, що буде виконуватися та термін виконання за необхідності;

– встановлення для працівника заробітної плати не менше мінімального розміру (варіантами можуть бути погодинна оплата – мінімальний розмір з 01.01.2020 – 28,31 грн. за годину, або встановлення окладу за місяць – мінімальний розмір з 01.01.2020 – 4723,00 грн), відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

– нарахування на заробітну плату ЄСВ та його сплата, виплата у бюджет із нарахованої з/п ПДФО та військового збору.

Отже, за трудовим договором є можливість працівнику працювати віддалено, турагенту не витрачати гроші на робоче місце та обладнання. Крім того, при даному виді відносинах обидві сторони захищені. Турагент сплачуючи податки за робітника не підпадає під нагляд податкової та держпраці, а працівник в свою чергу має соціальні гарантії, такі як відпустка, лікарняний і тд.

Цивільно-правовий договір. Цей від відносин також регулюється приписами чинного законодавства, однак є  суттєві відмінності від відносин за трудовим договором.

Такий вид договорів оформлюється на підставі цивільного законодавства (Цивільний Кодекс України), тобто оформлення відносин між турагентом та працівником оформлюється на підставі цивільно — правового договору.

Якщо фрілансер привів туриста, наприклад один раз в пів року, то є можливість укласти договір підряду або договір про надання послуг.

Предмет договоруголовна умова, що відділяє цивільно правовий договір від трудових договорів.

В ньому предметом є виконання роботи з наданням замовнику певного результату або надання послуги. При цьому основне значення має результат. А ось процес виконання роботи/надання послуги цей договір не регулює. Отже, якщо укладається ЦПД, не потрібно прописувати в ньому положень, що властиві трудовому договору.

Зокрема, не наводьте такі формулювання, як «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «прийнятий для виконання функцій перекладача», «виконання робіт за професією програміста», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо.

Також, не можна називати договір з фізичною особою «трудовою угодою»:

– такої форми правовідносин українським законодавством не передбачено;

– така конструкція не дозволяє чітко класифікувати відносини між підприємством і фізичною особою у принципі та надає можливість вбачати в даному випадку приховування трудових відносин.

Ураховуючи це, у контролюючих органів може виникнути бажання перекласифікувати таку трудову угоду на трудовий договір.

Таким чином, необхідно правильно зазначити предмет договору — без натяку на трудові відносини – «робота», «послуга», «винагорода».

Приймання виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється за актом, з якого має бути видно, які саме роботи (послуги) виконано (надано) та прийнято. Саме акт є підставою для оплати робіт (послуг).

В даному випадку відсутній первинний документ – рахунок на оплату послуг. Фізична особа у договорі вказує реквізити своєї банківської картки (або інше), відповідно до яких замовник перераховує кошти за виконану роботу (надані послуги).

При цьому, відповідно до п.297.3 ст. 297 ПКУ замовник, як платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у  цивільно-правових відносинах.

Тобто, турагент сплачує із нарахованого доходу ПДФО та військовий збір, крім того, нараховує на виплачений на користь фізичної особи дохід ЄСВ. Подає до податкового органу за місцем обліку відповідні декларації (ЄСВ, ПДФО – код доходу на користь фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, що вказується у звіті за формою 1-ДФ – 102).

Щоб уникнути значних фінансових втрат внаслідок перекваліфікації відносин у трудові, були проаналізовані норми Кодексу законів про працю, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України а також вивчена судова практика.

В Україні немає чіткого розмежування між відносинами за трудовим договором та  цивільно-правовим договором, а саме відсутній законодавчо врегульований підхід за яким Держпраця та податкова відносять відносини між роботодавцем та робітником до прихованих трудових відносин. Отже виходить, що перекваліфікація у трудові відносини залежить від внутрішнього переконання перевіряючого. Тому, у разі якщо справа дійде до суду, дуже важливо дотримуватись вищезазначених рекомендацій при укладені кожного з договорів.

Єдиної судової практики, згідно якої б суди розмежували цивільно-правові відносини та трудові немає. В одних випадках суди виходять виключно з формальних ознак відносин (наявність цивільно-правового договору та актів наданих послуг є достатнім для кваліфікації цивільно-правових відносин), тоді як в інших випадках досліджують суть, характер відносин, виходячи з фактичних взаємин між сторонами.

Згідно судової практики та практики контролюючих органів, можна виділити наступні відмінності за якими цивільно-правові відносини відносять до трудових:

  • У разі якщо виконавець виконує роботу на протязі більше ніж 6 місяців одному замовнику;
  • Виконавець отримує більшу частину доходу від одного замовника;
  • У штаті замовника є працівники зі схожими функціями;
  • Виконавець використовує майно Замовника (телефон/ноутбук/автомобіль і тд);
  • Виконавець виконує роботу в офісі Замовника, не маючи власного орендованого приміщення для виконання такої роботи;
  • До укладення цивільно-правового договору Виконавець був штатним працівником Замовника;
  • Особа підпорядковується внутрішнім інструкціям та робочому розпорядку Замовника.

Підводячи підсумок викладеному, давайте зазначимо для чого все ж таки переводити відносини з фрілансером в офіційні.

По-перше, договір між фрілансером та турагентом формалізує ваші стосунки і упереджує від виправдань, домовленостей на словах та зірваних строків оплати праці. Навіть не зважаючи на те, що сторони повністю довіряють один одному, краще не випробувати долю і перестрахуватись;

По-друге, кожна сторона завжди знатиме, скільки і за що вона платить або отримує гроші;

По-трете, роботодавець не буде перейматись у разі перевірки держпраці або податкової щодо виявлення прихованих трудових відносинах. Розміри штрафів наведені вище.

Стаття розібрана на прикладі відносин «турагент / роботодавець – фрілансер / фмзіческое особа», але інформація може бути застосована для будь-яких правовідносин «замовник – виконавець» або «роботодавець – виконавець / працівник».

Якщо ви бажаєте перевести відносини с фрілансером в офіційні, зверниться до адвоката за консультацією, який проаналізує конкретно вашу ситуацію та надасть варіанти вирішення ситуації, що склалась.

05.05.2020 р.