У сучасній гонці за прибутком, в період розвитку ринкової економіки нашої держави, існують, як переможці, так і програні. Доля потерпілих невдачу суб’єктів підприємницької діяльності визначається шляхом застосування існуючих в Україні механізмів інституту банкрутства. Однак, поряд з внутрішніми факторами, що призводять до виникнення економічної неспроможності окремих суб’єктів, існує цілий ряд зовнішніх причин, які неможливо передбачити, при всьому своєму бажанні. Дані фактори мають величезний вплив на фінансовий стан як юридичних, так і фізичних осіб. Зокрема, це стосується громадян, які оформили кредит під власний бізнес або ж взяли споживчий кредит.
Таким чином, виникла гостра необхідність у впровадженні в Україні інституту банкрутства фізичних осіб. Оскільки, було прийнято рішення уніфікувати систему банкрутства в єдиний документ, Верховна Рада 18.10.2018 року прийняла Кодекс України за процедурою банкрутства (№8060). Даний Кодекс удосконалює існуючі механізми визнання боржника банкрутом, відновлення платоспроможності і ліквідаційних процедур, а також впроваджує механізми відновлення платоспроможності фізичних осіб.
Важливо! Кодекс України за процедурою банкрутства набуває чинності
21.10.2019р. Разом з цим, втрачає чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Отже, що робити громадянам, які з тих чи інших причин не можуть виконувати свої майнові зобов’язання, опинившись у важкому фінансовому становищі?
Підстави для ініціювання процедури банкрутства фізичних осіб:
– розмір прострочених зобов’язань становить не менше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 125 190грн. – 30 мінімальних заробітних плат);
– боржник припинив погашати борги в розмірі більше половини місячних платежів по кожному з кредитних зобов’язань протягом двох місяців;
– винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
– існують інші обставини, які підтверджують загрозу неплатоспроможності.
Важливо! До складу грошових вимог, в тому числі зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб або ФОП, відкривається виключно боржником, шляхом подачі заяви в господарський суд, за місцем його проживання. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинно містити:
– реквізити боржника;
– виклад обставин, які є підставою для звернення до суду;
– документи, що підтверджують наявність або відсутність у боржника статусу ФОП;
– конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог;
– опис майна боржника, включаючи документи, що підтверджують право власності;
– декларація про майновий стан боржника, і ін.
Важливо! Декларація про майновий стан подається за три роки, до подачі в суд заяви про порушення провадження. Також вона повинна містити інформацію щодо майна, доходів і витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 хв. розмірів з/п. Більш того, разом із заявою боржник зобов’язаний подати проект плану реструктуризації боргів.
Кодексом, також, передбачені способи забезпечення вимог кредиторів:
– заборона боржникові укладати угоди (договори);
– зобов’язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам;
– заборона боржникові розпоряджатися його нерухомим майном;
– заборона виїзду боржника за кордон;
За результатами проведення попереднього засідання, суд постановляє ухвалу про відкриття провадження. З моменту відкриття провадження у справі, вводиться мораторій на задоволення кредиторських вимог; припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника; термін виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається настала.
Важливо! Суд може відмовити у відкритті провадження у справі, якщо боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю.
З метою відновлення платоспроможності фізичної особи, розробляється план реструктуризації боргів, який може включати в себе наступні механізми:
– реалізація майна боржника;
– зміна способу і порядку виконання зобов’язань, в тому числі розмір і терміни погашення боргів;
– відстрочку або розстрочку, або прощення (списання) боргів чи їх частини;
– виконання зобов’язань боржника третіми особами, в тому числі шляхом укладення договору поручительства;
Борги, які не підлягають реструктуризації:
– аліменти;
– відшкодування шкоди;
– виплати соціального страхування;
Важливо! Податковий борг, що виник за три роки до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визнається безнадійним та списується в процедурі реструктуризації боргів боржника.
Боржник може досягти домовленості з кредиторами про реструктуризацію боргу, яка може передбачати зміну термінів виплат або продаж частини майна боржника. Однак вона не повинна тривати більше 10 років.
Якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації або прийнято рішення про перехід до процедури погашення вимог боржника, суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів. В ліквідаційну масу включається все майно, що перебуває в його власності боржника, а також те, що буде отримано їм у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів.
До складу ліквідаційної маси не включається:
– житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 кв.м. або житловий будинок, загальною площею не більше 120 кв.м.)
– грошові кошти, що знаходяться на рахунках у пенсійних фондах і фондах соціального страхування;
– інше майно, на яке згідно із законодавством, не може бути звернено стягнення;
– майно, вартість якого не перевищує 10 розмірів хв. з / п.
Важливо! В ліквідаційну масу може бути включено майно, що є частиною загальної власності. В такому випадку відбувається виділення частки боржника із загального майна за правилами, передбаченими Цивільним Кодексом.
Наслідки визнання боржника банкрутом:
– звільнення боржника від боргів;
– Протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про неплатоспроможність за його заявою;
– Протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом, така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності іншим сторонам таких договорів.
– Фізична особа не може вважатися мають бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.
Підводячи підсумки, хочеться зазначити, що даний кодекс надає можливість сумлінним боржникам вийти з важкого становища. Більш того, боржник отримує захист від свавільних і неправомірних дій з боку кредиторів. А самі кредитори отримують можливість і гарантію повернення боргів. Одночасно з цим, величезну роль відіграватимуть адвокати і юристи, які мають необхідні знання та досвід в цій сфері, які допоможуть підготувати необхідні документи, допоможуть з оцінкою та проаналізують ситуацію, що склалася, розроблять правильну і ефективну стратегію. Тому, щоб звести до мінімуму можливі ризики, заощадити час і здоров’я, настійно рекомендуємо Вам звертатися за допомогою до вузькопрофільних спеціалістів, які будуть захищати Ваші права і інтереси.
22.07.2019
