Кредитні спори – це спори, що випливають з кредитних договорів між банком (іншими фінансовими або колекторськими установами) і громадянином / юридичною особою.
При укладанні кредитного договору дуже важливо приділяти увагу наступним моментам: валюта; процентна ставка; графік погашення; зміни ставки % і розміри штрафів у разі порушення термінів оплати; право кредитора вимагати дострокового погашення боргу у позичальника; право кредитора на переуступку боргових зобов’язань позичальника третім особам; право позичальника на дострокове погашення боргу без штрафних санкцій.
Якщо позичальник в момент підписання договору не приділив зазначеним критеріям належної уваги, в разі неможливості вчасно погасити кредит, ризики позичальника зростають.
І ось, вже перебуваючи в суперечці, так би мовити в конфлікті, його вирішують кількома способами:
– судовий порядок (але це не є сьогоднішньою темою);
– позасудовий порядок: це можуть бути переговори, може бути реструктуризація боргу, складання нового графіка з іншими відсотками і навіть штрафами або, що буває вкрай рідко, прощення боргу (частково або повністю).
Як зазначено в статті 605 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
І ось тут головне питання! У позичальника припиняються всі зобов’язання або виникають якісь інші нові?
Позичальники (на жаль, деякі юристи і навіть бухгалтера) не знають про те, що прощення боргу має на увазі під собою виникнення нових зобов’язань для позичальника. Як тільки підписані документи про прощення боргу, у боржника виникають нові зобов’язання зі сплати податків перед державою. Але при цьому банк (будь-який інший кредитор) повинен повідомити позичальника про виникнення такого зобов’язання, на цьому наполягає Державна податкова служба.
Відповідно до Податкового кодексу України, прощення боргу кваліфікується як додаткове благо, яке підлягає оподаткуванню з боку позичальника.
Так, згідно з п.п. 164.2.17 ч.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, в разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платнику податків – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору або надання повідомлення боржнику під розпис особисто про прощення (анулювання) боргу і включити суму прощеної (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг був прощений. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом
Тобто, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та / або майнового стану платника податків / позичальника. Грошова сума, надана в кредит, має бути повернуто, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податків / позичальника. У той же час у разі, якщо відпадуть встановлені законом та / або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податків – боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Отже, сума кредиту, прощення (анульована) кредитором, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.
Разом з тим відсотки, нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, і пеня, нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та / або майнового стану платника податків.
Відповідно, в разі вибачення (анулювання) відсотків і пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податків.
Іншими словами, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) відсотки, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Така правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24.10.2018 у справі №816/2380/17 (провадження №К/9901/51898/18), від 04.12.2018 у справі №813/5357/14 (провадження №К/9901/39728/18), від 07.02.2019 у справі №802/598/2016 (провадження №К/9901/28833/18) та від 19.05.2020 у справі №821/414/16 (провадження №К/9901/19357/18).
Крім того факту, що потрібно платити податок від суми прощеної боргу, хотілося б зупинитися на тому, які ставки податків і строки подання декларацій та сплати податків.
Ставки податків для фізичних осіб:
ПДФО в розмірі 18% від суми прощеної боргу
Військовий збір в розмірі 1,5% від суми прощеної боргу
За прощений борг в звітному періоді 2019 рік, звітність і оплата податків повинні бути здійснені в 2020 році:
– термін подачі декларації до 01.07.2020,
– термін оплати податку до 01.10.2020.
Терміни вказані з урахуванням продовження, що було зроблено через оголошення всесвітньої пандемії і введений карантин в Україні.
За прощений борг в звітному періоді 2020 рік, звітність і оплата податків повинні бути здійснені в 2021 році:
– термін подачі декларації до 01.05.2021,
– термін оплати податку до 01.07.2021.
Це стандартні терміни, передбачені податковим законодавством.
За несвоєчасну оплату податків, сума штрафу становить 25% від суми несплаченого податкового зобов’язання, за несвоєчасне подання податкової декларації – 170грн. Більш докладний розбір даної теми можна подивитися в повторі ефіру, підготовленого за участю команди V.I.Partners за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=nUcFK_DQWnE&t=624s .
Також, переглянути дану статтю можливо в інших виданнях: https://protocol.ua/ru/kreditnie_spori_i_proshchenie_dolga_posledstviya_dlya_zaemshchika/ .
24.05.2020
