Декілька років тому назад ми вже публікували статтю на цю тему. Через те, що є звернення і запитання «чи не змінилась інформація», «який порядок зараз», «чи ви досі допомагаєте у вирішенні цього питання», оновлюємо інформацію. Короткий (ліричний) вступ. Епоха всесвітньої інтеграції та синергії в культурній, економічній, соціологічній та правничій сферах, спонукає кожну державу розробляти нові механізми співробітництва. У той же час, такі відношення неможливі без виникнення конфліктних ситуацій/спорів, які вирішуються у судовому порядку, з врахуванням національного законодавства та міжнародно-правових норм. Таким чином, для того, щоб держави мали змогу захищати інтереси своїх громадян, які перебувають на території іноземної держави, існує механізм визнання та виконання рішень іноземних судів.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як неодмінна складова «судового процесу» для реалізації ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, якою передбачається виконання судових рішень, що не можуть залишатися невиконаними. Відповідь на питання щодо завершення для особи чи організації акта правосуддя значною мірою залежить від ефективної системи виконання рішень судів, а якщо справа стосується рішень іноземних судів — від визнання таких рішень у конкретній державі.
Як працює механізм легалізації рішення іноземного суду в Україні?
Від самого початку, наголошуємо на тому, що в Україні є різні категорії спорів, що відносяться до цивільного, господарського, адміністративного процесів. При цьому, механізм виконання рішення іноземного суду визначений лише цивільним процесуальним кодексом (навіть, якщо виконання стосується юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Тож, нижче викладений порядок виконання іноземного рішення суду саме згідно Цивільно-процесуального кодексу України.
Статтею 462 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Важливо!!! Рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом 3 (трьох) років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконаннярішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
– ім’я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
– ім’я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
– мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені Цивільним процесуальним кодексом України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
– засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
– офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
– документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
– документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
– документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
– засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
З власного досвіду: навіть в тому випадку, коли законодавець допускає подання до суду документи іншою мовою (а не українською), то в судах України відсутній штат суддів, як і б вільно володіли іноземними мовами (тим більше, мали б відповідній дипломи чи інші документи про знання іноземних мов). Прискорю і спрощує процедуру розгляду українськими судами наявність офіційного перекладу всіх без виключень документів українською.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені вище, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання. У разі неподання вказаних документів, клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.
Порядок та строки розгляду заяви/клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду регламентовані Цивільним процесуальним кодексом України.
Причини з яких суд може відмовити вам у примусовому виконанні рішення іноземного суду:
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:
– якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
– якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;
– якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
– якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
– якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
– якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
– якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
– якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
– в інших випадках, встановлених законами України.
Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.
Порядок і строки виконання рішення регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Інші наступні міжнародно-правові акти, які забезпечують механізм визнання та виконання рішення іноземного суду:
– Конвенція про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам, яка укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22 січня 1993р.;
– Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, яку укладено у м. Нью-Йорк у 1958р.;
– Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, підписана у м. Женеві 21 квітня 1961р., ратифікована Верховною радою УССР 25 січня 1963 р.;
– Конвенція з питань цивільного процесу;
– Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
– Двосторонні Угоди, та ін.
В будь-якому випадку, швидко, грамотно та якісно здійснити всю процедуру допоможе адвокат, у якого вже є досвід та навички у цій сфері.
11.10.2020
