В умовах глобалізації вже стало звичайним отримання документа в одній країні та використання його в іншій країні. Враховуючи українські реалії, процес визнання іноземних документів державними органами став вже майже буденністю для українців. З поміж великого переліку документів розглянемо рішення іноземного суду, яким розірвано шлюб. Це окрема категорія іноземних судових рішень, яка має свої особливості визнання в Україні.
Для чого взагалі необхідне визнання рішення іноземного суду?
Визнання рішення іноземного суду хоч і формальна, але необхідна процедура. Коли особа певний час проживала за кордоном, де було розірвано шлюб, при поверненні до України може виникнути необхідність в отриманні в органах РАЦС документального підтвердження того, що в Україні в особи немає зареєстрованого шлюбу.
Відсутність в органах РАЦС документального підтвердження того, що в Україні в особи немає зареєстрованого шлюбу може створювати перешкоду, зокрема, у купівлі нерухомості та здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, щоб внести необхідну інформацію до реєстру, органу РАЦС необхідне підтримати офіційне підтвердження, що рішення іноземного суду про розірвання шлюбу є офіційним та таким, що визнане Україною.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»:
«В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили».
Перш ніж перейти до питання безпосередньо, варто сказати про те, що від виду рішення іноземного суду залежить чи необхідно це рішення виконувати. Наприклад, якщо мова йшла б про стягнення аліментів (той процес, який необхідно якимось чином реалізувати в іншій країні), то застосовуватиметься процедура визнання та виконання рішення іноземного суду.
Тобто, є рішення суду, які потребують примусового виконання. Але у випадку з розірванням шлюбу це не потрібно. Адже, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 “Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України”, не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Тобто, рішення іноземного суду про розірвання шлюбу є таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Умови, за яких такі рішення можуть бути визнані
Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (стаття 471 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України). Тобто, спочатку необхідно перевірити, чи укладено між країнами двосторонній міжнародний договір. Якщо ні – застосовуватиметься принцип взаємності (вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше).
Основні процедурні моменти
Визнанню рішення іноземного суду присвячений ІХ розділ Цивільного процесуального кодексу України. В даному випадку ми користуємось главою 2 «Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню». Зауважимо, що глава має відсилочні норми до глави 1 «Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню» (про це трохи згодом).
Тепер детальніше по самій процедурі. Повідомлення про розірваний в судовому порядку шлюб передбачає звернення до суду в Україні з клопотанням про визнання рішення іноземного суду. Разом з клопотанням необхідно подати:
- засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;
- офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні;
- засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо клопотання подає представник, додаємо підтвердження його повноважень.
Про надходження такого клопотання, суд у п’ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.
Важливо! Суд має перевірити, чи не ухвалювалося в Україні рішення у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і за тих самих підстав. Також у провадженні судів України не має бути порушеної справи у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.
За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про (1) визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про (2) відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Основні проблемні питання – чому суди залишають без розгляду клопотання?
Процедура визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, не буде важкою, якщо притримуватись всіх вказівок закону (банально, але факт). Аналізуючи судову практику, варто сказати, що більшість таких клопотань задовольняють. Беручи до уваги справи, де клопотання було залишено без розгляду, можна виділити основні помилки, які було допущено заявниками при підготовці пакету документів:
- Помилка при підготовці копії рішення іноземного суду. Заявником було додано лише нотаріально засвідчену копію засвідченого нотаріусом перекладу рішення іноземного суду, до якої підшита ксерокопія рішення іноземного суду. Хоча це мають бути два різних документа – (1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду та (2) засвідчений переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (справа №564/596/24);
- Підтвердження набрання рішенням законної сили. В деяких країнах рішення суду не містить інформації про те, що воно набрало законної сили. При подачі клопотання про визнання рішення необхідно підтвердити цей факт. Якщо в рішенні про це зазначено – чудово. Якщо ні – необхідно отримати додатково офіційне підтвердження набрання рішенням законної сили, щоб суд в Україні мав змогу впевнитись, що документ вже можна використовувати. Саме тому, до клопотання обов’язково потрібно додавати офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні (справа №202/7146/24);
- Підтвердження місця реєстрації. Відповідно до частини 1 статті 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. Це знову ж таки випадок, коли є відсилочна норма. Статтею 464 ЦПК України передбачено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника. Тобто, при подачі клопотання необхідно також надавати підтвердження реєстрації місця проживання (справа №185/5401/24).
- Присутність в судовому процесі сторони (відповідача). В справі №761/15300/22 одною із підстав для залишення клопотання без розгляду стала відсутність доказів того, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. З наданого рішення суду не вбачалася присутність в судовому процесі сторони (відповідача), стосовно якої постановлено рішення іноземного суду. Тобто, знову маємо відсилку до іншої норми – до статті 466 ЦПК України.
Підсумовуючи, варто зауважити, що чітке слідування вказівкам закону та їх виконання значно зекономить ваші ресурси (час/гроші/тощо) при підготовці пакету документів для визнання рішення іноземного суду. Це значно полегшить проходження процедури та дасть можливість досить швидко привести іноземний документ до ладу для подальшого його застосування в державних органах.
